Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мосейко В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Мосейко В. А. Физическое моделирование внутрибаковых процессов двигательных установок ракет-носителей [Електронний ресурс] / В. А. Мосейко, Ю. А. Митиков // Вестник двигателестроения. - 2015. - № 1. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vidv_2015_1_11 Разработана методика физического моделирования процессов, происходящих внутри топливных баков двигательных установок ракет-носителей. Учтены все основные влияющие факторы, включая аэродинамический нагрев топлива. Основные допущения - время наддува, газ наддува, его температура, компонент топлива, материал стенок бака на модели и натуре одинаковы. Методика учитывает возможности современной стендовой базы. Она позволяет существенно упростить, ускорить и удешевить внедрение новых перспективных решений по наддуву топливных баков. | ||
| 2. | 
Коляда О. К. Зв’язок між індексом маси тіла та співвідношенням Firmicutes і Bacteroidetes у мікробіомі кишечника дорослого населення України [Електронний ресурс] / О. К. Коляда, Г. К. Сизенко, В. В. Мосейко, Л. О. Будовська, К. С. Пучков, Ю. В. Гавалко, О. М. Вайсерман, М. С. Романенко // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 1. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2018_1_7 | ||
| 3. | 
Маслова І. Г. Індивідуальні особливості пацієнтів з неспецифічним болем в спині, що впливають на динаміку больового синдрому при лікуванні нестероїдними протизапальними засобами [Електронний ресурс] / І. Г. Маслова, Н. О. Михайловська, О. Т. Девіняк, В. В. Мосейко, Т. М. Слободін // Український вісник психоневрології. - 2020. - Т. 28, вип. 1. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2020_28_1_8 | ||
| 4. |
Губська О. Ю. Вивчення генетичних особливостей хворих на глютенчутливі захворювання в Україні [Електронний ресурс] / О. Ю. Губська, А. А. Кузьмінець, В. В. Башинська, В. В. Мосейко, О. А. Долько, Я. С. Заплатніков, Ю. Г. Борисович, О. О. Загородня, О. К. Коляда, О. О. Наумова // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 2. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2020_2_5 Мета роботи - дослідити поширення гаплотипів HLA-DQ2.5 і HLA-DQ8, алелів DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03 і DRB1*04 або їх відсутність серед українських пацієнтів (на прикладі членів Української спілки целіакії) з попередньо встановленими діагнозами "целіакія" або "непереносність глютену без целіакії" (НГБЦ), а також серед осіб, яким не встановлено ці діагнози. У дослідженні взяли участь 148 осіб: 80 учасників Української спілки целіакії, з них 39 хворих на целіакію та 41 - на НГБЦ. Контрольну групу утворили 68 здорових добровольців. Усі пацієнти здали мазок букального епітелію, який піддавали генетичному аналізу в лабораторії "Діаген". Визначено генетичні маркери, відомі як чинники ризику розвитку целіакії, а саме алелі DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 та гаплотипи DQ2.5 та DQ8, які з них складаються. Висновки: у дослідженій популяції хворі на целіакію частіше були носіями гаплотипу DQ2.5, ніж хворі на НГБЦ чи здорові особи. Хворі на целіакію частіше, ніж здорові особи, були носіями алеля DQA1*05 та частіше, ніж хворі на НГБЦ, носіями алеля DQA1*03. Різниця за частотою виявлення гаплотипу DQ8 між групами не досягла порогу статистичної значущості. Для уточнення даних необхідно провести дослідження із залученням більшої кількості осіб.Мета роботи - дослідити поширення гаплотипів HLA-DQ2.5 і HLA-DQ8, алелів DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03 і DRB1*04 або їх відсутність серед українських пацієнтів (на прикладі членів Української спілки целіакії) з попередньо встановленими діагнозами "целіакія" або "непереносність глютену без целіакії" (НГБЦ), а також серед осіб, яким не встановлено ці діагнози. У дослідженні взяли участь 148 осіб: 80 учасників Української спілки целіакії, з них 39 хворих на целіакію та 41 - на НГБЦ. Контрольну групу утворили 68 здорових добровольців. Усі пацієнти здали мазок букального епітелію, який піддавали генетичному аналізу в лабораторії "Діаген". Визначено генетичні маркери, відомі як чинники ризику розвитку целіакії, а саме алелі DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 та гаплотипи DQ2.5 та DQ8, які з них складаються. Висновки: у дослідженій популяції хворі на целіакію частіше були носіями гаплотипу DQ2.5, ніж хворі на НГБЦ чи здорові особи. Хворі на целіакію частіше, ніж здорові особи, були носіями алеля DQA1*05 та частіше, ніж хворі на НГБЦ, носіями алеля DQA1*03. Різниця за частотою виявлення гаплотипу DQ8 між групами не досягла порогу статистичної значущості. Для уточнення даних необхідно провести дослідження із залученням більшої кількості осіб. | ||
| 5. |
Губська О. Ю. Стан кишкового мікробіому в пацієнтів з остеоартритом [Електронний ресурс] / О. Ю. Губська, А. А. Кузьмінець, О. К. Коляда, В. В. Мосейко, А. В. Панін // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 18-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2019_5_5 Мета роботи - вивчити склад кишкової мікрофлори в пацієнтів, які хворіють на остеоартрит, на тлі приймання нестероідних протизапальних препаратів та за його відсутності, а також відмінності складу кишкової мікрофлори від такого у здорових осіб. До дослідження було залучено 26 пацієнтів з остеоартритом. Пацієнтів розподілили на дві групи: 16 осіб, котрі приймали нестероідні протизапальні препарати (НПЗП), та 10 осіб, які не вживали НПЗП систематично. До контрольної групи залучено 23 здорові особи. Стан кишкового мікробіому вивчали методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з визначенням вмісту Bacteroides, Firmicutes, Actinobacteria, "інших" типів (сумарної бактеріальної РНК за винятком зазначених типів) і співвідношення Firmicutes/Bacteroides. Встановлено, що в пацієнтів з остеоартритом порівняно зі здоровими особами статистично значущо більший вміст Bacteroides (медіана - 19 % (міжквартильний діапазон - 8,05 +- 27,39 %) і 7,36 (3,69 +- 9,22) %, p << 0,001), менший вміст Firmicutes (51,47 (45,05 +- 56,13) та 71,53 (58,57 +- 74,098) %, p << 0,01) та Actinobacteria (6,95 (4,71 +- 9,25) і 10,56 (7,07 +- 14,64) %, p << 0,05) і майже у 5 разів нижча величина відношення Firmicutes/Bacteroides (2,81 (1,73 - 6,48) та 9,898 (6,37 - 18,81), p << 0,001), тому цей показник є важливим діагностичним критерієм. Не виявлено статистично значущої різниці за складом кишкової мікрофлори між тими, хто приймав і не приймав НПЗП. Величина співвідношення Firmicutes/Bacteroides у підгрупах пацієнтів також не відрізнялася, але за вмістом Bacteroides пацієнти, які не приймали НПЗП, відрізнялися від контрольної групи більше. У них виявлено нижчий вміст Actinobacteria, ніж у здорових осіб. Установлено наявність зв'язку середньої сили між віком та вмістом у калі Bacteroides (<$E rho~=~+0,595>, p << 0,001) та Firmicutes (<$E rho~=~-0,523>, p << 0,001), а також прямо пропорційний зв'язок середньої сили між наявністю "інших" типів мікрофлори з віком (<$E rho~=~0,325>, p << 0,05) та індексом маси тіла (<$E rho~=~0,464>, p << 0,05), що узгоджується з літературними даними. Висновки: виявлено статистично значущу різницю у складі кишкової мікрофлори між групою хворих на остеоартрит і здоровими особами та відсутність такої різниці при порівнянні підгруп. Найбільшу відмінність відзначено за рівнем Bacteroides і Firmicutes: збільшення вмісту Bacteroides та зменшення - Firmicutes і Actinobacteria. Співвідношення Firmicutes/Bacteroides виявилося найчутливішим показником. За вмістом Bacteroides пацієнти, які не приймали НПЗП, відрізнялися від контрольної групи більше, ніж особи, котрі приймали НПЗП, та мали нижчий вміст Actinobacteria. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |